Мерц закликає США до співпраці: Європа готова до самостійності, але не до ізоляції

Канцлер Німеччини виступив з різкою критикою руху MAGA та закликав Вашингтон відновити трансатлантичну довіру на тлі напружених відносин. Мюнхенська конференція з безпеки 2026 року стала платформою для однієї з найбільш відвертих промов канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, у якій він окреслив нову реальність європейсько-американських відносин. Поєднуючи критику ізоляціонізму з пропозиціями конкретних кроків до зміцнення європейської оборони, Мерц чітко дав зрозуміти: Європа готова взяти на себе більше відповідальності, але не збирається розривати трансатлантичні зв’язки. Які головні питання поставить перед своїми учасниками Мюнхенська конференція і які відповіді на них можуть там прозвучати?

Критика MAGA та заклик до співпраці

У своєму виступі на конференції Мерц не обирав слів, коли йшлося про політичний рух “Зробимо Америку знову великою” (MAGA), який асоціюється з адміністрацією Дональда Трампа та наполягає на ізоляціоністській політиці США. Про це він повідомив у своєму виступі на Мюнхенській конференції з безпеки.

“Битва культур MAGA в США не є нашою. Свобода слова тут закінчується там, де висловлювання спрямовані проти людської гідності та нашого Основного закону. Ми не віримо в тарифи та протекціонізм, а віримо у вільну торгівлю”, – заявив канцлер, чітко окресливши ідеологічні розбіжності між Європою та поточною американською адміністрацією.

Водночас Мерц закликав США не йти шляхом самоізоляції. 

“Навіть Сполучені Штати не будуть достатньо потужними, щоб діяти самостійно. НАТО є не тільки нашою перевагою, але й, дорогі американські друзі, вашою конкурентною перевагою. Тож давайте разом відновимо трансатлантичну довіру”, – звернувся він до американських партнерів.

Експертна оцінка: рік “американських гірок”

Напруженість у відносинах між Європою та США, про яку говорив Мерц, підтверджується експертними оцінками. 

Ендрю Грей, редактор відділу європейських справ агентства Reuters, охарактеризував минулий рік як період “американських гірок” у трансатлантичних відносинах.

“Були моменти, коли європейці та адміністрація Трампа знаходили спосіб порозумітися. Наприклад, коли європейці погодилися витрачати набагато більше на оборону на Гаазькому саміті, саміті НАТО влітку. Але були також періоди великої напруженості”, – зазначив Грей у коментарі для Reuters.

Експерт вказав на ключові точки тертя.

“Були ознаки, особливо в оборонній сфері, що європейці та американці знайшли спосіб знайти спільну мову. Але щодо торгівлі, регулювання соціальних мереж, цифрових платформ вони дуже далекі один від одного. Існує велика напруженість”, – зауважив він. 

Особливо гостро Грей оцінив вплив минулорічного виступу віце-президента США Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції.

“Промова Джей Ді Венса минулого року була справжнім шоком. І я думаю, що європейці сподіваються, що отримають м’якше, більш примирливе послання від Марко Рубіо, державного секретаря”, – заявив він. 

Європейська оборонна автономія: між необхідністю та залежністю

Одним з найгучніших заяв Мерца стало повідомлення про те, що він проводить переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном щодо створення спільного європейського ядерного стримування.

“Ми робимо це не шляхом списання НАТО з рахунків. Ми робимо це шляхом створення сильної, самодостатньої європейської опори в рамках альянсу”, – пояснив канцлер.

Це заява набуває особливого значення в контексті того, що серед європейських держав власну ядерну зброю мають лише Франція та Велика Британія. За повідомленнями ЗМІ, президент Макрон планує у лютому запропонувати французьку “ядерну парасольку” решті Європи, хоча це відбудеться не під час Мюнхенської конференції, а пізніше у Франції.

Ендрю Грей підтвердив, що Європа дійсно рухається до більшої самостійності: “Європейські країни починають витрачати набагато більше. Вони починають купувати можливості або розвивати можливості, щодо яких раніше їм доводилося покладатися на американців”.

Однак експерт також наголосив на обмеженнях цього процесу.

“Особливо в питаннях безпеки вони все ще дуже сильно залежать від американців у багатьох технологіях, у значній частині військової сили, яка потрібна для захисту Європи. І, звичайно, вони повністю залежать від американської ядерної парасольки, за винятком Франції та Великої Британії”,- наголосив експерт.

Торгівля: між протекціонізмом та захистом

Паралельно з питаннями безпеки Мерц висловився і щодо економічної політики ЄС. На зустрічі європейських лідерів у Більзені 12 лютого канцлер заявив про необхідність балансу між вільною торгівлею та захистом європейських інтересів.

“Ми не хочемо нового європейського протекціонізму. Але ми повинні мати можливість захищатися від недобросовісної торговельної практики, наприклад, коли ринки переповнені надлишковими потужностями”, – сказав Мерц на прес-конференції після зустрічі лідерів ЄС.

Водночас канцлер категорично відкинув ідею спільного випуску європейських боргових зобов’язань (єврооблігацій) для фінансування проектів ЄС.

 “Я сьогодні вранці чітко заявив, що, хоча з цього приводу є й інші думки, я не можу погодитися на фінансування проектів Європейського Союзу через єврооблігації. Я цього не хочу, але навіть якби хотів, я б не зміг цього зробити”, – підкреслив він.

Ця позиція відображає традиційно обережний підхід Німеччини до питань спільного боргу в ЄС, що може ускладнити реалізацію амбітних планів блоку щодо поглиблення єдиного ринку, які Європейська Комісія має представити у березні.

Україна та Росія: чіткі пріоритети

Щодо російської агресії проти України Мерц зайняв принципову позицію, відхиливши ідею передчасних переговорів з Москвою. Відповідаючи на питання голови Мюнхенської конференції Вольфганга Ішингера про можливість європейської участі в переговорному процесі, канцлер нагадав про невдалий візит одного з прем’єр-міністрів ЄС (угорського прем’єра Віктора Орбана) до Москви.

“Він туди поїхав – і нічого не добився. А тиждень потому ми побачили нищівні, як ніколи, удари по цивільній інфраструктурі, по домівках, лікарнях”, – зазначив Мерц.

Канцлер чітко окреслив свою позицію щодо умов для переговорів.

“На мою особисту думку, ця війна закінчиться лише тоді, коли Росія буде економічно, політично і військово виснажена. Ми наближаємося до цього моменту – і я вже згадав, що ми багато для цього зробили, – але він ще не настав”.

Що далі: очікування від Мюнхена

Мюнхенська конференція з безпеки, яка розпочалася виступом Мерца у п’ятницю 13 лютого та завершиться в неділю 15 лютого, стала важливою платформою для визначення майбутнього трансатлантичних відносин.

Особливу увагу привертає участь держсекретаря США Марко Рубіо, від якого європейці очікують більш примирливого послання порівняно з минулорічним виступом Джей Ді Венса. 

Однак, як зазначає Ендрю Грей, є певна двозначність.

“Європейці можуть розглядати це як знак того, що, так, найдружніший до Європи чиновник приїжджає до них, але вони також можуть бути стурбовані тим фактом, що їх, відверто кажучи, ігнорує Джей Ді Венс та деякі інші дуже впливові люди в адміністрації”, – Ендрю Грей.

Також на конференції очікується участь губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома та представниці Демократичної партії Александрії Окасіо-Кортес.

“Європейці починають думати про те, що може статися після Трампа”, – пояснює Грей інтерес до цих політиків.

Висновки: нова реальність європейської безпеки

Виступ Фрідріха Мерца на Мюнхенській конференції з безпеки став яскравим свідченням зміни парадигми в європейському мисленні про безпеку та оборону. Європа більше не сприймає американську підтримку як щось само собою зрозуміле, але й не готова повністю відмовитися від трансатлантичного партнерства.

Як зазначив Мерц, світ вступає в нову реальність, і Європа повинна визнати це та адаптуватися, зберігаючи власні цінності. Ця адаптація включає збільшення оборонних витрат, розвиток власних військових можливостей і навіть створення європейського ядерного стримування – але все це в рамках НАТО, а не замість нього.

Водночас залишається відкритим ключове питання, на яке вказав Мерц після зустрічі лідерів ЄС у Більзені: чи зможуть 27 держав-членів ЄС подолати егоїзм та впровадити спільний план дій. Від відповіді на це питання залежатиме не лише майбутнє європейської безпеки, але й здатність Європи конкурувати з США та Китаєм у глобальному масштабі.

Зростання ЄС постійно відстає від зростання Сполучених Штатів та Китаю, а продуктивність та інновації блоку в таких галузях, як штучний інтелект, залишаються проблемними. У цьому контексті заклик Мерца до відновлення трансатлантичної довіри набуває особливого значення – бо без партнерства з США Європі буде значно складніше відповісти на виклики сучасності.

Наступні дні Мюнхенської конференції покажуть, чи готові обидві сторони Атлантики почути одна одну та знайти спільну мову. Поки що, як зазначає експерт Reuters, “ситуація насправді зовсім не стабілізувалася”, і відносини залишаються “дуже крихкими”. Але промова Мерца принаймні окреслила чіткі рамки того, що Європа готова пропонувати – і чого вона очікує натомість.

Автор: Жилінська Соня