Велика шахівниця: США готують тижневу кампанію проти Ірану, поки дипломати ще говорять

Пентагон завершує розробку плану масштабної військової операції проти Ірану. Це вже не точковий удар — це план повного демонтажу силової машини Тегерана. Поки в Омані тривають переговори, авіаносні групи вже рухаються до регіону. Для України цей конфлікт — одночасно надія і загроза.

«Армада» вже в дорозі

У кінці січня 2026 року Дональд Трамп у своїй характерній манері кинув репліку, яка миттєво облетіла всі новинні агентства: «Зараз ще одна чудова армада чудово пливе до Ірану. Тож побачимо. Сподіваюся, вони укладуть угоду».

Це не порожні слова. У п’ятницю 13 лютого Пентагон офіційно підтвердив відправку на Близький Схід додаткового авіаносця — тисячі військовослужбовців, винищувачі, ракетні есмінці та системи захисту і нападу. За даними Reuters, двоє американських чиновників на умовах анонімності підтвердили: військові завершують розробку плану багатотижневої операції проти Ірану. Якщо Трамп натисне на гачок, це буде якісно інший конфлікт порівняно з тим, що світ бачив у червні 2025-го.

Тоді, під час операції «Midnight Hammer», бомбардувальники-невидимки B2-Spirit злетіли з бази Вайтмен у Міссурі і завдали точкових ударів по ядерних об’єктах у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Іран відповів символічно — 14 ракетами по американській базі Аль-Удейд у Катарі, 13 з яких було збито. Жодного американця не постраждало. Трамп тоді написав у Truth Social: «ВІТАЄМО, СВІТЕ, ЧАС МИРУ!»

Але мир тривав недовго.

Від «12-денної війни» до нового ультиматуму

Уже наприкінці 2025 року стало зрозуміло: «виховний удар» не вирішив нічого принципово. У грудні Трамп на спільній прес-конференції з Нетаньягу застеріг Тегеран від відновлення військового потенціалу: «Якщо це буде підтверджено, то вони знають про наслідки. Наслідки будуть дуже серйозними».

На початку 2026 року ситуація загострилась остаточно. В Ірані спалахнули масові протести через економічну кризу — інфляція утримується близько 40%, рівень життя падає. Сили безпеки жорстко придушили виступи, правозахисники заявляють про тисячі жертв. 2 січня Трамп написав у соцмережах: якщо Іран «жорстоко вбиватиме мирних протестувальників», США «прийдуть їм на допомогу».

29 січня президент сформулював два ультиматуми: «Я сказав їм дві речі. По-перше, жодної ядерної зброї. І по-друге, припиніть вбивати протестувальників». Він також повідомив, що зупинив 837 страт. Тегеран у відповідь звинуватив Вашингтон у підбурюванні заворушень.

Трамп дав Ірану 30 днів. Годинник тікає.

Новий план: не ядерні об’єкти, а вся вертикаль влади

Ключова відмінність нового планування від операції «Midnight Hammer» — у масштабі цілей. Якщо минулого разу удари були зосереджені на ядерній інфраструктурі, то цього разу, за словами американських чиновників, план передбачає потенційні удари по державних та безпекових об’єктах Ірану — фактично по всій силовій вертикалі режиму.

«У президента Трампа є всі варіанти щодо Ірану», — відповіла речниця Білого дому Анна Келлі на запит Reuters. Пентагон від коментарів відмовився.

Ризики такого сценарію — колосальні. Іран має потужний ракетний арсенал і десятки американських цілей під прицілом: бази США розташовані в Йорданії, Кувейті, Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, ОАЕ та Туреччині. КВІР вже попередив: у разі ударів по іранській території — відповідь отримає будь-яка американська база в регіоні. Хаменеї пішов далі: «Якщо американці розпочнуть війну, цього разу це буде регіональна війна».

Тегеран між страхом і непоступливістю

Всередині самого Ірану єдності немає. Президент Масуд Пезешкіан на 47-ій річниці Ісламської революції зробив безпрецедентний крок — публічно вибачився перед народом за «смертельне придушення» протестів. Але це — президент, а не верховний лідер.

Аятола Хаменеї незмінний. «Переговори з такою адміністрацією США не повинні вестися. Це не раціонально, не мудро і не благородно», — заявив він ще у лютому 2025-го, коли Трамп поновив «кампанію максимального тиску». Після ударів 2025 року риторика не пом’якшала. У січні 2026-го Хаменеї звинуватив Трампа особисто — і в жертвах серед протестувальників, і в «наклепі проти іранської нації».

При цьому переговори — тривають. У Омані спецпосланець Трампа Стів Віткофф і зять президента Джаред Кушнер окремо зустрічалися з іранською делегацією за посередництва оманського міністра закордонних справ. 6 лютого Трамп заявив, що Іран «схоже, дуже сильно хоче укласти угоду». Іранська сторона підтвердила «продуктивну атмосферу» переговорів, але підкреслила: ракетну програму обговорювати не готові.

Ринки реагують, нафта зростає

Ринки читають ситуацію без ілюзій. Ф’ючерси на нафту Brent зросли до 70,32 долара за барель — плюс 2,2% за день на піку напруженості. Американська WTI піднялась до 65,46 долара. Запах пороху на Близькому Сході завжди позначається на ціні нафти — і ринки вже закладають сценарій ескалації.

Ізраїльський чинник

Нетаньягу — активний учасник цієї шахової партії. Прем’єр Ізраїлю публічно тисне на Вашингтон, вимагаючи не просто ядерного роззброєння Тегерана, а й припинення підтримки Хезболли та ХАМАСу. «Якщо угода буде досягнута, вона повинна включати елементи, життєво важливі для Ізраїлю», — заявив він після зустрічі з Трампом у Вашингтоні.

Трамп, втім, не завжди задоволений ізраїльськими партнерами. Після «12-денної війни» у червні 2025-го він прямо висловив роздратування: «Ізраїль розпродав свої позиції одразу після того, як ми уклали угоду». Обидві країни «так довго і так запекло воюють, що вони не знають, що, чорт забирай, роблять», — сказав Трамп, відвертаючись від камер перед відльотом на саміт НАТО.

Для України — палиця на два кінці

Для Києва цей конфлікт має прямий вимір. З одного боку, масштабна американська кампанія проти Ірану може фізично знищити підприємства, що виробляють «Шахеди» — безпілотники, якими Росія щоночі атакує українські міста і енергетичну інфраструктуру. Руйнування виробничих потужностей Тегерана означало б суттєве обмеження постачання зброї Кремлю.

З іншого боку — і це ризик реальний — масштабна війна на Близькому Сході здатна поглинути всю увагу та ресурси Сполучених Штатів. Конгрес, Пентагон, медіапростір, дипломатичний ресурс Вашингтона — все це може переорієнтуватися на новий «найважливіший конфлікт», а Україна відійде на другий план.

Дипломати говорять, військові готують Tomahawk

Наразі паралельно існують два треки. Перший — дипломатія в Омані, де посередники намагаються знайти формулу, яка задовольнить Вашингтон і не зруйнує обличчя Тегерана. Другий — нарощування військової присутності в регіоні, де авіаносні групи вже займають позиції.

Трамп не приховує логіки: «Іноді потрібно мати страх. Це єдине, що дійсно допоможе вирішити ситуацію».

30 днів минуть швидко. І якщо переговори зайдуть у глухий кут — план, над яким працює Пентагон, може перестати бути просто планом.

Нагадаємо, Китай минулими вихідними пережив безпрецедентні чистки у вищому військовому керівництві. Звільнено найвищого військового керівника країни генерала Чжана Юся та начальника апарату Об’єднаного штабу генерала Лю Чженьлі. Ці усунення фактично скоротили Центральну військову раду, яка зазвичай складається з семи осіб, до двох членів — самого Сі Цзіньпіна та генерала Чжан Шенміна.

Автор: Софія Жилінська