Женева: другий день переговорів, глухий кут у політичній групі і мовчання Кремля

Вчора 15:59
Володимир Ясько
1928
1 хв

Тристоронні переговори між Україною, США і Росією тривають. Але за позитивними заявами ховаються серйозні суперечності.

18 лютого у Женеві розпочався другий день тристоронніх переговорів між делегаціями України, Сполучених Штатів і Росії. Переговори проходять у закритому режимі — без доступу преси. Офіційні коментарі обережні. Але джерела, близькі до процесу, малюють значно складнішу картину.

«Працюємо предметно» — Умєров

Голова української делегації, секретар РНБО Рустем Умєров повідомив, що другий день переговорів зосереджений на уточненні деталей і механіки рішень, які обговорювалися напередодні. Делегації працюють у підгрупах — окремо в політичному та військовому блоках.

 «Налаштовані на предметну роботу. Про підсумки поінформуємо додатково», — написав він.

Умєров також розповів, що після першого дня зустрівся окремо з представниками США та європейських партнерів — Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії. Це підтвердило й Радіо Свобода з посиланням на джерела у Вашингтоні: радники з національної безпеки цих чотирьох країн спостерігали за переговорами 17 лютого.

Глухий кут у політичній групі

Попри офіційний оптимізм, портал Axios з посиланням на власні джерела повідомив про суттєві труднощі. За його інформацією, переговори в політичній групі першого дня «зайшли в глухий кут» — через позицію нового очільника російської делегації, помічника Путіна Володимира Мединського. Натомість у військовій групі сторони продовжували рухатись уперед.

Одне з дипломатичних джерел також повідомило Axios, що росіяни апелювали до публічних заяв Зеленського — і стверджували, ніби він «не веде серйозних переговорів», а використовує мирний процес для підвищення власних рейтингів напередодні можливих виборів. Це типова кремлівська риторика — перекласти відповідальність за відсутність прогресу на українську сторону.

Сам Зеленський у коментарі Axios зазначив, що переговори в Абу-Дабі були продуктивнішими за женевські. За його словами, сторони загалом погодились із механізмом моніторингу можливого припинення вогню за допомогою дронів під керівництвом США — але Росія категорично проти участі в цьому процесі європейських країн. Це принципова розбіжність, яку поки що не вдається подолати.

Кремль чекає кінця раунду

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков відповів журналістам коротко: про результати говорити ще зарано, потрібно дочекатися завершення раунду. Про ініціативу Зеленського — особисто зустрітися з Путіним у Женеві — Кремль узагалі промовчав.

«Зрозуміло, йдуть прямі доповіді президенту, але поки що рано говорити про якісь оцінки», — сказав Пєсков. Коментувати деталі, за його словами, уповноважений лише Мединський — коли раунд завершиться.

Що було до Женеви

Нинішній раунд — третій за останні два місяці. У січні та на початку лютого переговори відбувалися в Абу-Дабі. Тоді також не вдалося досягти прориву щодо умов припинення вогню, однак сторони домовились про обмін військовополоненими — перший за п’ять місяців.

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф після першого дня женевських переговорів заявив про «значний прогрес», але без жодної конкретики. Держсекретар Рубіо ще після лютневих зустрічей говорив, що «найскладніші» питання — передусім територіальне — залишаються відкритими.

Все це відбувається на тлі, яке важко назвати сприятливим для переговорів: у ніч напередодні першого дня женевської зустрічі Росія атакувала Україну 29 ракетами і майже 400 ударними дронами.

Що далі

Переговори у Женеві тривають. Чим завершиться цей раунд — поки невідомо. Але вже зараз очевидно: між публічними заявами про «прогрес» і тим, що реально відбувається за зачиненими дверима, — значна дистанція.

Ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія до реального компромісу — чи лише до імітації переговорного процесу?

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський повідомив журналістам, що другий день тристоронніх переговорів у Женеві за участю України, США та РФ був непростим, а Кремль продовжує свою тактику гальмування процесу.

Автор: Софія Жилінська

Читайте також