Конгрес українців Канади закликав негайно передати Україні системи ППО
Президентка Конгресу українців Канади (КУК) Олександра Хичій заявила, що Канада та союзники мають негайно передати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони. Це заява пролунала на тлі чергових масштабних російських ударів по українських містах.
Реакція на російський терор
“Щодня у російських терористичних ударах по містах України гинуть українські цивільні. Як довго союзники України закриватимуть очі на цей російський терор? Світові лідери мають рішуче відповісти на нього. Надайте Україні системи ППО, необхідні їй для захисту неба”, – сказала Хичій, коментуючи нічні удари Росії по Україні.
Вона також закликала Канаду “продемонструвати іншим державам лідерство й визнати Росію терористичною державою”. Цей заклик особливо актуальний в контексті нового політичного сезону в Канаді, коли країна намагається вибудувати самостійну політичну лінію попри тиск з боку США.
Масштаби російської атаки
Уночі 3 лютого російська армія завдала ударів кількома видами балістики, крилатими ракетами та дронами по восьми областях України. Серед цілей – об’єкти енергетики. Загалом російські загарбники застосували більш ніж 70 ракет і 450 ударних дронів.
Канадська підтримка: стабільність без проривів
Заява КУК пролунала в контексті нового політичного сезону в Канаді, який розпочався після різдвяної перерви. Військова допомога Україні залишається одним із головних напрямів канадської зовнішньої політики. Від початку повномасштабної війни Канада надала Україні військової допомоги на понад 5 млрд доларів США.
Однак протягом останніх місяців темп передавання нового обладнання суттєво знизився. Це пов’язано передусім із вичерпанням власних запасів і переорієнтацією оборонної політики Канади на захист власного суверенітету. Проте у федеральному бюджеті Канади передбачене безпрецедентне нарощування видатків на оборону, тож можна очікувати, що частина цих коштів буде спрямована й на підтримку обороноздатності України.
Операція UNIFIER продовжиться
Одним із найстійкіших складників канадської військової допомоги Україні є операція UNIFIER – військова тренувальна місія, яка ще з 2015 року допомагає підвищувати бойову майстерність українських захисників. За час існування місії канадські інструктори підготували майже 50 тис. українських воїнів.
Хоча чинний мандат місії спливає у березні цього року, експерти впевнені, що уряд його продовжить. “Операцію UNIFIER, імовірно, буде продовжено. Ще з 2015 року вона була одним із пріоритетів Канади, і немає причин очікувати, що це зміниться”, – зазначив очільник Школи міжнародних відносин Нормана Патерсона в Оттаві Стівен Сайдеман.
Політична позиція без компромісів
На політичному рівні позиція Канади щодо України лишається однією з найтвердіших серед західних демократій. Цей курс підтримують не тільки урядові структури, а й усі без винятку фракції парламенту. Це створює дуже міцний фундамент дружніх канадсько-українських відносин.
“Навіть якщо Дональд Трамп тиснутиме на Канаду, вона не змінить своєї позиції стосовно України. Це доводить остання промова прем’єр-міністра Канади Марка Карні в Давосі. До того ж ця позиція має підтримку всередині країни”, – розмірковує професор Сайдеман.
Виклики уряду меншості
Цього політичного сезону Марк Карні, імовірно, працюватиме в умовах нехарактерного для країни уряду меншості, що значно ускладнює йому ухвалення масштабних рішень. Прем’єр-міністр активно працює над формуванням у парламенті більшості, переманюючи депутатів з інших партій.
Ця політична гра має прямий вплив і на питання зовнішньої політики: будь-які вагомі кроки для підтримки України можуть залежати не лише від дипломатичних пріоритетів, а й від домовленостей усередині парламенту.
Санкції та фінансова підтримка
Канада стала однією з перших держав, що створили законодавчі механізми для конфіскації російських активів із подальшим спрямуванням коштів на відбудову України. Утім, на практиці цей інструмент застосовується вкрай обережно.
“Санкції – це марафон, а не спринт, – наголошує експерт з міжнародного права та санкційної політики, старший дослідник університету Торонто Девід Кларк. – І в цьому марафоні Канада, хоч і рухається повільніше, ніж очікує Україна, залишається серед лідерів за принциповістю позиції”.
Фінансова підтримка України з боку Канади дедалі більше концентрується на макрофінансовій допомозі, кредитах і гарантіях, спрямованих на забезпечення стабільності українського бюджету та функціонування державних інститутів в умовах затяжної війни.
Новий адвокат українських інтересів
Уперше з 2013 року в парламенті не буде Христі Фріланд – однієї з ключових фігур у формуванні канадської політики щодо України. Її відхід створює вакуум, і наразі ще не відомо, хто саме з парламентаріїв чи урядовців візьме на себе місію головного адвоката українських інтересів в Оттаві.
Чинний “фаворит” на цю роль – депутат українського походження Іван Бейкер, який обіймає посаду глави парламентської групи дружби між Україною та Канадою. Він займає дуже активну проукраїнську позицію, але за рівнем упізнаваності і впливу суттєво поступається Фріланд.
Новий політичний сезон у Канаді не обіцяє сенсаційних проривів, але пропонує стабільність та передбачуваність підтримки України. Заклик Конгресу українців Канади про негайну передачу систем ППО підкреслює критичну потребу в посиленні протиповітряної оборони України на тлі постійних російських терористичних атак. Саме ця передбачуваність канадської підтримки – незалежно від зовнішнього тиску, змін у парламенті чи внутрішніх викликів – може стати одним із найцінніших ресурсів для Києва у 2026 році.
Нагадаємо, канцлер Німеччини виступив з різкою критикою руху MAGA та закликав Вашингтон відновити трансатлантичну довіру на тлі напружених відносин. Мюнхенська конференція з безпеки 2026 року стала платформою для однієї з найбільш відвертих промов канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, у якій він окреслив нову реальність європейсько-американських відносин. Поєднуючи критику ізоляціонізму з пропозиціями конкретних кроків до зміцнення європейської оборони, Мерц чітко дав зрозуміти: Європа готова взяти на себе більше відповідальності, але не збирається розривати трансатлантичні зв’язки. Які головні питання поставить перед своїми учасниками Мюнхенська конференція і які відповіді на них можуть там прозвучати?