Судова мафія під мантіями: як київські судді у 2025 році підігравали корупційним схемам

У 2025 році українські антикорупційні органи почали низку розслідувань, які безпрецедентно зачепили судову систему. Частина з них стосується безпосередньо суддів і людей, які впливали на правосуддя, створюючи виклики не лише для окремих справ, а й для довіри до судової влади загалом.

Скандал з елітним будинком у Козині за майже мільйон доларів!

22 вересня 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозру судді Північного апеляційного господарського суду Києва Людмилі Кропивній у незаконному збагаченні на понад 16 мільйонів гривень та недостовірному декларуванні. За даними слідства, у 2021 році вона придбала дві земельні ділянки та житловий будинок на Київщині, вартість яких перевищує її законні доходи щонайменше на цю суму. Крім того, у деклараціях за 2021-2024 роки суддя неправдиво відобразила дані про належне майно, занизивши його вартість на значні суми.

За кілька днів після повідомлення про підозру Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід до цієї судді.

Гучна “Мідас”, тихе рішення: чому фігуранти мільйонної корупції можуть вийти з-під варти

У 2025 році антикорупційне розслідування під назвою Операція «Мідас» стало однією з головних справ року в Україні. Воно стосується масштабної корупції в енергетичній сфері – зокрема, у державних закупівлях і тендерах, де фігурують десятки мільйонів доларів, прослуховування та записи розмов. Це розслідування тривало 15 місяців і включало більше 70 обшуків та вилучення значних сум готівки.

У межах Операції «Мідас» Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив із можливістю залогу у понад 50 мільйонів гривень утримання під вартою для одного з фігурантів на прізвище Чернишов – рішення, що викликало критику медіа й експертів щодо доступності такого механізму для обвинувачених у тяжких корупційних схемах.

Стає очевидним, що навіть у знакових справах проти впливових осіб судові рішення можуть ставати предметом критики через ризики для суспільної довіри та ефективності правосуддя.

Хабар за виїзд, серійний злодій і мільйони в тіні: як судді виходять сухими з води

У 2025 році НАБУ та САП також скерували до суду інше кримінальне провадження проти судді одного з місцевих адміністративних судів, підозрюваного у підбурюванні бізнесмена до надання неправомірної вигоди за обіцяне позитивне рішення.

Згідно з матеріалами справи, суддя пропонував підприємцю допомогти з поверненням закордонного паспорта та вирішенням питання про перетин кордону в обмін на хабар – і хоч це відбулося ще у 2023 році, справа дійшла до судового розгляду лише у 2025 році, що засвідчує часом повільність судового процесу та складність притягнення до відповідальності осіб, які самі мають суддівський мандат.

Окрему увагу у 2025 році привернули рішення судді Шевченківського районного суду Києва Андрія Анохіна, які стали предметом публічної критики через ризики для безпеки суспільства.

Анохін, фігурант справи про незаконне збагачення, попри увагу правоохоронців і публікації в медіа, залишається на посаді. За даними ЗМІ, його ім’я пов’язували з рішенням про звільнення серійного злодія – викрадача елітних авто, а народний депутат Олександр Дубінський публічно заявляв про «таксу» за потрібні судові рішення від 30 тис. доларів США. Після резонансу в ЗМІ Спеціалізована антикорупційна прокуратура влітку 2025 року подала позов про визнання необґрунтованими активів судді та його дружини Лесі Будзан на понад 7 млн грн, зокрема щодо частки квартири площею 104 кв. м і машиномісць у столичному ЖК, вартість яких, за версією прокуратури, була суттєво занижена в деклараціях.

Суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін продовжує працювати на посаді, незважаючи на увагу правоохоронних органів і публічні заяви про можливі корупційні ризики.

Система під тиском – реакція інституцій

Протягом 2025 року до дисциплінарної відповідальності було притягнуто понад 100 суддів, включно з попередженнями і доганами – це дані Вищої ради правосуддя за січень–жовтень 2025 року.

Водночас Раді суддів України не вдалося розпочати перевірку Печерського районного суду Києва, де, як повідомляло слідство, зникли матеріали справ на службовців Феміди та існували підозри щодо суддів, які систематично ухвалювали сумнівні рішення. Наприкінці 2025 року Рада суддів визнала перевірку «не доцільною», пославшись на

«винятковий характер обставин», що лише додало запитань щодо здатності системи контролювати саму себе.

Для суспільства ці історії – не лише кримінальні сюжети, а й серйозний виклик: Чи здатна українська судова система забезпечувати верховенство права та бути відповідальною навіть у найвищих інстанціях?

Автор: Катерина Мартинчук